Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Про це йдеться у доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні за 2019 рік, надісланій до Вищої ради правосуддя.
Документ відповідно до законодавства офіційно передано до Верховної Ради України для належного реагування.
Доповідь констатує стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні органами державної влади, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та їх посадовими і службовими особами, які порушували своїми діями (бездіяльністю) права і свободи людини і громадянина, та про виявлені недоліки в законодавстві щодо захисту прав і свобод людини і громадянина.
Окремий розділ доповіді присвячений питанням дотримання верховенства права при здійсненні правосуддя.
Зокрема, у доповіді зазначено, що одним із основних механізмів захисту прав людини в Україні є право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади. Водночас головною гарантією судового захисту прав людини є принцип верховенства права.
«В Україні система правосуддя не є ідеально врегульованою та не забезпечує дотримання основних прав учасників на всіх стадіях кримінального, цивільного та адміністративного процесів, а також на стадії виконання судових рішень, що підтверджується наявністю 4 069 звернень громадян, в тому числі 6 399 повідомлень, які надійшли до Уповноваженого у звітному році від громадян, офіційних представників та адвокатів щодо порушення процесуальних прав», - зазначено у документі.
Уповноважений констатувала істотні недоліки у функціонуванні правосуддя, про що на її думку, свідчить також значна кількість звернень суддів щодо незабезпеченості приміщень судів, наявність значної кількості вакантних посад або взагалі відсутність суддів у судах, що призводить до порушення конституційного права кожного на судовий захист.
Усі ці питання не залишилися поза увагою Уповноваженого, тому протягом 2019 року було вжито заходів, спрямованих на відновлення порушених прав громадян, виявлення системних проблем функціонування системи правосуддя та направлення листів реагування, здійснення моніторингу дотримання процесуальних прав усіх учасників процесу у 303 відкритих засіданнях з метою запобігання таким порушенням у майбутньому.
Зокрема, у доповіді проаналізовано стан додержання право на розгляд справи судом упродовж розумного строку. Зазначено, що протягом 2019 року надійшло 1 122 повідомлення про порушення прав учасників кримінального процесу на стадії судового розгляду, зокрема щодо порушення розумних строків судового розгляду справ.
Більшість звернень стосуються тривалого, іноді такого, що тягнеться роками, розгляду справ, який не лише не поновлює порушених прав, а й призводить до нових порушень.
У доповіді наголошено, що найчастіше такі повідомлення стосувалися ситуацій, коли в місцевому суді не призначені судді або вони не здійснюють повноважень з поважних причин. Відтак, справи місяцями, а то й роками залишаються без розгляду.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини висловила занепокоєння тим фактом, що звернення надходили не лише від сторін цивільного (кримінального) процесу, а й суддів. Так, про проблему щодо дотримання розумних строків розгляду справ, які безпосередньо залежать від наявності суддів у суді, зазначали у своїх листах судді Олександрійського районного суду Кіровоградської області та Балаклійського районного суду Харківської області.
За інформацією, отриманою у листопаді 2019 року на запит Уповноваженого від ВККС України, станом на 1 листопада 2019 року 249 загальних місцевих судів мають від 25 до 49% вакантних посад суддів, а 135 загальних місцевих судів – від 50 до 75%. Окрім того, у 6 районних судах різних областей України всі наявні за штатом посади суддів є вакантними, тобто фактично правосуддя не здійснюється. При цьому навантаження на суддів, які фактично здійснюють правосуддя у судах, в яких наявна значна кількість вакантних посад суддів, є надто великим, що призводить до затягування строків розгляду справ з незалежних від них причин.
Про ситуацію, що склалася, було поінформовано ВРП з метою прискорення комплектування вакантних посад та забезпечення права кожного на розгляд справи судом упродовж розумного строку.
Водночас на порушення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, через надмірно тривалий судовий розгляд кримінальних проваджень у 2019 році надійшло 323 скарги. Під час розгляду зазначених звернень Уповноваженим надсилались запити до судів загальної юрисдикції для з’ясування причин тривалості судових проваджень. Однією з головних причин, знову наголошено у доповіді, залишається викладений вище дефіцит суддів і значне навантаження, у зв’язку із чим судові засідання призначаються з періодичністю 2–3 на місяць, а їх відкладення пов’язані з неприбуттям прокурора, захисників, недоставлянням обвинувачених, яких тримають під вартою.
За результатом аналізу стану дотримання верховенства права при здійсненні правосуддя доповідь містить рекомендації вжити заходів щодо прискорення комплектування вакантних посад суддів у судах.
Нагадаємо, що за даними ВРП дефіцит суддів в Україні складає понад 30%. Вища рада правосуддя у своїй Щорічній доповіді про стан незалежності суддів в Україні за 2019 рік також наголосила, що недоукомплектованість судів та відсутність у деяких судах суддів взагалі наразі залишається одним з найважливіших викликів перед судовою системою. Припинення роботи Вища кваліфікаційна комісія суддів України після набрання чинності Законом 193-IX зумовило зупинення процесу відбору, переведення, відрядження та призначення суддів. Без змін до законодавства та відновлення роботи ВККСУ вирішити проблему дефіциту кадрів у судах буде досить проблематично.
З повним текстом доповіді можна ознайомитись за посиланням https://cutt.ly/nt9Zbwh
За повідомленням прес-центру судової влади України
_03_03.png)
