Суддя Верховного Суду проаналізував практику ВС у справах про компенсацію моральної шкоди

Що таке моральна шкода, за порушення якого права та за яких умов вона компенсується, а також яка специфіка відшкодування такої шкоди в сімейних, трудових та інших відносинах, як визначають розмір моральної шкоди тощо – розповів суддя Верховного Суду у складі Касаційного цивільного Суду Василь Крат під час онлайн-практикуму.

У постанові Великої Палати ВС від 15 грудня 2020 року № 752/17832/14-ц визначено, що моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення стосунків з людьми, які його оточують, інших негативних наслідків морального характеру.

Василь Крат зауважив, що компенсація моральної шкоди повинна відбуватися в будь-якому випадку її спричинення – право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм законодавства (постанова ВП ВС від 1 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц). Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ (рішення від 22 лютого 2005 року у справі «Новоселецький проти України» (Novoseletskiy v. Ukraine, заява № 47148/99).

КЦС ВС неодноразово застосовував цю позицію. Зокрема, нещодавно в постанові від 1 березня 2023 року у справі № 496/1691/19 суд вказав, що ст. 23 ЦК України є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи.

Доповідач навів як приклад і постанову КЦС ВС від 4 квітня 2018 року у справі № 212/2362/16-ц. У ній зроблено висновок, що з урахуванням справедливості та розумності (ст. 3 ЦК України) до суб'єктів, яким компенсується моральна шкода внаслідок смерті потерпілого, потрібно віднести зачатих дітей, але народжених після смерті потерпілого. Протилежний висновок ставив би в нерівне становище зачатих дітей, але народжених після смерті потерпілого, стосовно дітей, народжених на час смерті потерпілого, і суперечив би принципу верховенства права.

У постанові від 5 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 Об’єднана палата КЦС зазначила, що зобов’язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв’язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом – моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

Також у цій постанові ОП КЦС зазначила, що відбувається такий розподіл тягаря доказування: а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв’язок; б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Покладення обов’язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи.

Разом із цим у постанові від 30 листопада 2022 року у справі № 344/3764/21 КЦС ВС звернув увагу на специфіку тягаря доказування у справах щодо надання медичних послуг. З урахуванням принципу розумності пацієнту, який звернувся до суду за захистом порушених прав, що полягають у завданні шкоди здоров’ю, слід тільки вказати на порушення, а далі тягар доказування покладається на медичну установу чи на лікаря.

Василь Крат зазначив, що до зобов’язання відшкодувати моральну шкоду застосовуються загальні умови виконання зобов’язання (постанова КЦС ВС від 23 травня 2018 року у справі № 537/4905/15-ц). Також він проаналізував постанову ОП КЦС ВС від 1 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц. В ній  зазначені основні принципи у сфері виконання зобов’язань, зокрема звернено увагу на п. 6 ст. 3 ЦК України, згідно з яким загальними засадами цивільного законодавства є, крім іншого, справедливість, добросовісність та розумність, вказано, що таке належне виконання зобов’язання, як воно має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Суддя порушив питання можливості відшкодування моральної шкоди кількома платежами. У постанові ВП ВС від 25 березня 2020 року в справі № 641/8857/17 вказано, що чинним законодавством не передбачене багаторазове відшкодування моральної шкоди за незаконне притягнення особи до кримінальної відповідальності. У постанові КЦС ВС від 10 серпня 2022 року у справі № 210/5096/19 зазначено, що виняток щодо одноразової компенсації моральної шкоди може бути передбачено договором або нормою закону. При цьому ч. 1 ст. 168 ЦК України допускається компенсація моральної шкоди періодичними платежами, якщо її завдано каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.

Василь Крат проаналізував практику Верховного Суду щодо визначення розміру компенсації моральної шкоди. У постанові ОП КЦС ВС від 5 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 вказано, що при визначенні грошової суми компенсації моральної шкоди враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності й справедливості. В деяких випадках в законодавстві визначено мінімальний розмір моральної шкоди. При цьому розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення (постанова ВП ВС від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц).

Також суддя навів як приклад постанову КЦС ВС від 3 серпня 2022 року у справі № 607/11755/20. Суд узяв до уваги, що позивачі зазнали душевних страждань у зв’язку зі смертю сина; втрата рідної людини є найвищою немайновою втратою, яка не підлягає відновленню; позивачі позбавлені можливості матеріальної та моральної підтримки сина в подальшому своєму житті та в старості; відновити попередній стан життя позивачів неможливо. Тож КЦС ВС погодився зі встановленим розміром моральної шкоди на користь позивачів – по 700 тис. грн кожному.

Доповідач нагадав про правило заборони повороту до гіршого (non reformatio in peius) в контексті справ про відшкодування моральної шкоди. КЦС ВС застосував це правило в постанові від 24 травня 2023 року у справі № 179/363/21. Воно означає недопустимість погіршення становища сторони, яка оскаржує судове рішення. Тобто особа, яка оскаржує судове рішення, не може потрапити в гірше становище, якщо порівняти з тим, що така особа досягнула в попередній інстанції в результаті своєї ж скарги.

Крім того, Василь Крат розповів про спадкування права на компенсацію моральної шкоди і спадкування обов’язку компенсувати таку шкоду; моральну шкоду в окремих сферах (у сімейних правовідносинах, при порушенні немайнових прав, при проходженні публічної служби, у податкових правовідносинах, у зв’язку з ненаданням відповіді на запит щодо публічної інформації тощо). Доповідач порушив питання щодо позовної давності у відповідних спорах, звернув увагу на окремі процесуальні аспекти при пред'явленні вимоги про компенсацію моральної шкоди.

Онлайн-практикум організували юридичний портал «Ratio Decidendi» та журнал «Право України».

Презентація Василя Крата – https://cutt.ly/3wtkhJmo.

Верховний Суд